ЦІ ЗНАХІДКИ ДОПОМОЖУТЬ ВАМ СТВОРИТИ СУЧАСНИЙ, ЦІКАВИЙ ТА ПІЗНАВАЛЬНИЙ УРОК
· ТЕСТОВИЙ СЕРВІС PLICKERS (ДОДАТОК, ЩО ДОЗВОЛЯЄ МИТТЄВО ОЦІНИТИ ВІДПОВІДІ ВСЬОГО КЛАСУ І СПРОСТИТИ ЗБІР СТАТИСТИКИ)
· HTTPS://KAHOOT.COM (ОНЛАЙН-СЕРВІС ДЛЯ СТВОРЕННЯ ВІКТОРИН, ДИДАКТИЧНИХ ІГОР І ТЕСТІВ, МОБІЛЬНЕ ОПИТУВАННЯ)
· СТВОРЕННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ВПРАВ
· СТВОРЕННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ УРОКІВ. ІНТЕРАКТИВНЕ ВІДЕО
· СТВОРЕННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ІГОР
· ОНЛАЙН-ПОМІЧНИК У СТВОРЕННІ КОЛАЖІВ
· СТВОРЕННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ЗОБРАЖЕНЬ ТА ВІДЕО
Тема. Фінікія
Мета:
- сформувати уявлення про найважливіші етапи історичного розвитку Фінікії
- розкрити причини утворення колоній
- розказати про найважливіші досягнення фінікійців
Удосконалювати вміння працювати з атласом, контурною картою, історичними джерелами.
Розвивати історичне, логічне, критичне мислення, зв’язне мовлення, пізнавальну активність в оволодінні історичними знаннями.
Виховувати почуття власної гідності, старанність, відповідальне ставлення до роботи, толерантність при виконанні спільних завдань.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
порівнювати однотипні історичні явища, визначати вплив географічного розташування і кліматичних умов на розвиток держави, називати час, на який припадає поява та розквіт Фінікії; на карті показувати територію Фінікії; пояснювати та застосовувати поняття «колонії» описувати найвизначніші пам'ятки культури; пояснювати вплив природних умов на життя людей та релігійні вірування Фінікії, визначати внесок Фінікії у світову культуру, особливості господарювання народу Фінікії.
Тип уроку засвоєння нових знань Форма проведення урок
Обладнання: мультимедійна дошка, атлас, контурні карти, історична довідка, підручник.
Хід уроку
I. Організаційний момент.
II. Актуалізація опорних знань
Карта Передньо Азії (слайд 1)
Ми з вами продовжуємо відкривати великі таємниці стародавнього світу. На нашому шляху видніються кордони нової країни Передньої Азії. Сьогодні ми відправимося з вами у подорож до цікавої країни, назву якої ви визначите за допомогою знань, отриманих вами на попередніх уроках. А зрозуміти, про яку країну ідеться нам допоможе кросворд. (слайди )
Тема нашого уроку «Фінікія» ( слайд )
Методичний коментар. За допомогою методу «Мозковий штурм» учитель на дошці записує пропозиції дітей щодо плану уроку.
З попередніх уроків ми вже знаємо як характеризувати країни, давайте складемо план для характеристики Фінікії.
План уроку
1.Географічне положення.
2.Заняття фінікійців. Заснування колоній.
3.Релігія. Наукові знання.
Ми накреслили план. Сподіваюсь, що набуті вами на уроках історії уміння і навички аналізу історичних джерел, роботи з картою, підручником, допоможуть нам реалізувати всі його пункти.
Наш урок познайомить вас з країною, яка зробила внесок у розвиток цивілізацій, подарувала людству винаходи, якими воно користується вже тисячі років.
Під час нашої подорожі ми знайдемо відповідь на проблемне питання.
Проблемне питання:
Чи вважаєте ви що фінікійці зробили вагомий внесок у світову культуру?
У кінці уроку ви мені дасте відповідь на це запитання.
Для того, щоб здійснити цю подорож, я взяла із собою цю старовинну валізу з деякими речами тієї епохи.
Давайте відкриймо валізу і подивимось, що там…відкриваємо
- як ви вважаєте кому належить ця річ (дістаю корону)- цареві
- я гадаю, ви легко впізнаєте наступний предмет (карта)- це карта
- а, що це за звіток- алфавіт
До речи у мене у валізі знаходиться ще дуже багато різних речей, про їх історію походження ви дізнаєтесь протягом уроку.
Робота в групах. Гра «Міні - проект»
Для того, щоб подорожувати, у нас сформувались три експедиційні групи
географи – які будуть досліджувати географічне положення та природні умови
історики – познайомлять нас із містами – державами Фінікії
археологи – з’ясують, про що розповіли історичні знахідки
Роздати завдання по групах, історичні довідки.
Визначте, хто буде у вас головним експертом. Підійдіть до валізи і оберіть предмет для свого дослідження. Ви отримали завдання, у вас є 12 хвили для підготовки вашого міні – проекту.
Починаємо нашу подорож, першими своє дослідження будуть представляти, географи
Географи
Наша група провела дослідження і з’ясувала, що ….
«Природні умови Фінікії»
Фінікія, розташована на східному узбережжі Середземного моря,
являла собою смугу між морем і Ліванськими горами завширшки до кількох десятків кілометрів. Це морська держава.
Клімат був сприятливим для розвитку польового рільництва і садівництва.
Тут вирощували оливкові дерева, виноградну лозу. Важливим богатством країни были ліси, які росли в горах Лівану, такі цінні породи дерев, як кедр, дуб.
Зараз ми прослухаємо додаткову історичну довідку про унікальність Ливанського кедру.
(доповідь про Ливанський кедр)
Міцна смолиста деревина кедра була цінним матеріалом для будівництва потужних морських суден. Фінікійські столярі навчилися зміцнювати борти, мачту робили з цілого стовбура дерева — так зручніше керувати вітрилом. Біля самої води на носі вони закріплювали загострену оковану бронзою колоду-таран. В бою нею пробивали борт ворожого судна, і воно йшло на дно. Торгові судна фінікійців брали великий вантаж. Вони мали два ряди гребців.
Ливанский кедр - символ країни. Століттями дерева вирубали, щоб будувати кораблі. Це призвело до того, що до початку ХХ ст.на місці великих густих лісів залишилися лише окремі острови зелені.
Невід’ємною частиною фінікійскої природи було море, богате рибою та іншими морепродуктами.
Обмежена кількість землі прискорювала процес виникнення міст. В першій половині III тис. до н. е. на території Фінікії існувало місто-держава Бібл — найбільш ранній центр цивілізації в Східному Середземномор’ї.
Наприкінці III— на початку II тис. до н. е. виникають міста-держави на всьому Східному узбережжі Середземного моря (Акка, Tip, Сідон, Бірута, Арвад та ін.). У містах розвивалися ремесла.
(позначити на карті)
Завдання: на карті позначте Фінікію і крупні міста (Бібл, Сидон, Тір)
Висновок: Фінікія – це країна з теплим кліматом, місцевість, де не було великих річок і долин з родючими грунтами, майже не було місця для пасовиськ. Богатство Фінікії – кедрові і дубові ліси, плодові дерева і дари моря. Це морська держава.
Де знаходиться Фінікія? (на східному узбережжі Середземного моря)
Яким заняттям сприяли природно – геграфічне походження? (віноградарсту, рибальству, вирощуванню оливкових дерев)
А чи цікаво вам дізнатися про державний устрій Фінікії? Про це нам повідомлять історики
Схарактеризуйте устрій міст – держав Фінікії. Перш ніж розпочати послухайте визначення із історичного словничка
Місто – держава – форма держави у давнину, коли окреме місто і частина прилеглої сільської території , що була йому підпорядкована, вважались окремою державою.
Історики
Скласти схему управління міст - держав?
(Воєначальники, чиновники, цар, армія, селяни, знатні люди, жерці, ремісники).
Прогнозована відповідь.
селяни, ремісники
|
Найвищої могутності
Фінікія досягла в I тис. до н.е. при царі Ахираме (969-936 гг. до н.э.). Йому вдалось підкорити Південну Фінікію, частину Палестини та острів Кіпр.
У мешкаців цієї країни не було сильної армії, фінікійці постійно відчували тиск з боку сильніших та войовничиших сусідів, також єдиної держави на території Фінікії теж не склалося.
А що ж було? (міста - держави)
А що цікавого знайшли археологи під час своїх досліджень
Археологи
Алфавит
Фінікія – батьківщина алфавиту, на основі нього та грецького алфавіту створені майже всі алфавити у світі, в тому числі наша абетка.
Спочатку жителі Фінікії перейняли клинопис у народів Месопотамії, пристосовуючи його до своєї мови. Але для ведення торгових записів і розрахунків хитромудрі фінікійці з часом спростили клинопис.
Приголосних звуків у фінікійців було 22. Вони і вигадали 22 знаки-букви. Голосні звуки фінікійці на письмі не позначали. Рядки писали не зліва направо, як ми, а справа наліво.
Фінікійська абетка стала основою для усіх абеток і мов європейських народів.
Існує легенда про те щ назва континенту Європа пов’язана з фінікійцями, про це нам підготували повідомлення.(випереджальне завдання)
Легенда про появу назви Європа теж пов’язана з фінікійцями.
Фінікійцям ми, можливо, зобов’язані назвою нашого континенту - Європи. Так звали, згідно з міфом стародавніх греків, доньку фінікійського царя. Одного разу юна Європа грала на березі моря. Бог Зевс, захоплений її красою, набув образ з білого бика и схилився перед дівчиною, пропонуючи їй проїхатися. Європа сіла на спину ласкавої тварини, бик кинувся в море и швидко поплив від берега. Він доплив до острова Крит, де Європа стала дружиною Зевса і народила йому трьох синів. Ім’ям Європи стали називати частину Західного Середземномор’я, потім увесь континент. Викрадення Європи стало одним з найулюбленіших сюжетів художників.
Легенда про винахід – пурпур (археолог)
Фінікійці першими навчилися фарбувати тканину у пурпурний колір. Фарба не вицвітала на сонці після прання. Пурпур – це речовина, яку вичавлювали з морських мушелів. Мушлі давали кілька крапель цієї речовини, тому вони дуже дорого коштували. Стародавня легенда розповідає, що якось на березі моря один мірошник побачив, як бог Мелькарт(покровитель мореплавців) пофарбував білий хітон німфи в криваво – червоний колір. Коли він зник, селянин побачив на березі розчавлені мушлі і зрозумів, що саме з них можна здобути незвичайну фарбу, він зібрав їх і змолов на вітряку, перелякавши при цьому жінку та дітей (вони подумали, що мірошник з’їхав з глузду) потім він узяв одяг та пофарбував його.
Крім того, на дні моря обитали маленькі «пурпурні мушлі» - це вид молюсків, з яких вичавлювали по краплинки сока лилово-червоного кольору. Цей сік використовували для виготовлення пурпурної фарби. Цією фарбою фарбували тканини.
Всі ми користуємося дзеркалом, скло для нас вже не новина, а чи знаєте ви, що таємницю виготовлення скла теж знайшли фінікійці.
Скло и дзеркала.
На півдні країни, у подніжжя гори Карміл, весь морський берег був покритий білим чистим піском. Фінікійські майстри винайшли прозоре скло, виплавляли його в спеціальних печах із суміші білого піску и соди. З цього скла видували сосуди для благовоній, вази, круглі дзеркала, в яких обличчя людей відображалися ясніше, ніж у старих, жовтуватих бронзових дзеркалах. Скляна маса використовувалась при створенні знаменитих фінікійських масок. Такими масками накривали обличчя небіжчиків при похованні.
Виготовлення скла приносило великі гроші, сусіди, проходячи повз ці майстерні, з заздрістю казали: «Вони беруть багатства морів, із песку добувають скарби!». Блискучі камінці, битий кришталь, привезений з Індії, кидали до печі, це нові тонкі і прозорі сорти скла.
Сидон був головним центром з виготовлення скляних виробів.
У фінікійських містах жили талановиті ремісники. Ювеліри робили витончені прикраси з золота, срібла і дорогоцінних каменів, які купували місцеві багатії і чужоземці. Різчики створювали вражаючи статуетки та вироби зі слонової кістки.
Саме винаходи фінікійців сприяли їх збагаченню, історики нам розкажуть про розвиток торгівлі
Історики
Торгівля
Фінікійці були вправними мореплавцями і вважалися найкращими у тогочасному світі. А сприяв розквіту мистецтва мореплавання розвиток морської торгівлі.
Усі учні разом заповнюють таблицю, потім вклеять в зошит.
Робота зі схемою. Коментований аналіз учнями схеми
Розвиток торгівлі
| |
продавали
|
купували
|
Фінікійці не тільки займалися морською торгівлею, але й розширяли кордони своєї держави. Вони створювали колонії. Тому що у країні було перенаселення, потрібні нові землі. Що ж таке колонія?
Колонії – нові поселення людей, які переселилися з іншої країни.
Географи
Фінікійські майстри вміли будувати з кедрових і дубових дощок швидкохідні кораблі. Тому мореплавці країни не тільки здійснювали плавання в Середземному морі, але й виходили в Атлантичний океан, досягали берегів сучасних Англії та Ірландії.
За повідомленням Геродота, в 600 році до н.е. один єгипетський фараон (Нехо) вирішив дізнатися, чи вся Африка омивається морем чи ні. Він не став снаряджати власну експедицію, а доручив це діло фінікійцям - мореплавателям вони пропливли навколо Африки. Ця подорож тривала три роки. Після якої фінікійці склали карту зоряного неба і морських шляхів, описали життя народів.
У чужих землях фінікійці засновували нові поселення – колонії. Найбільш могутньою з них був Карфаген на північному узбережжі Африки.
КАРФАГЕН. Історична довідка (історик)
За переказом, засновницею Карфагена була фінікійська цариця Дідона. Коли вона зі своїми супутниками висадилася на березі Північної Африки та звернулася до місцевого правителя з проханням виділити їй землю для будівництва міста,правитель дозволив їй узяти стільки землі, скільки вкриє одна бичача шкура. Тоді цариця наказала своїм людям розрізати шкуру на тонкі смужки, щоб у такий спосіб одержати більше землі.
Час заснування Карфагена зазвичай відносять до IX ст.(814 р.)до н. е. Поступово Карфаген став світовим портом Середземного моря. Швидко збільшувалося міське населення, розвивалися торгівля, ремесла і культура. Навколо міста були розташовані зернові та садово-городні плантації. Економічна потужність Карфагена ґрунтувалася на його посередницькій торгівлі.
Усіма державними справами керувала велика державна рада, або сенат, із 300 осіб - великі землевласники, фінансисти, купці й багаті ремісники-рабовласники. Поряд із великою радою діяла мала рада, із 30 осіб, яка попередньо обговорювала справи, що надійшли на розгляд великої ради. Виконавча влада в Карфагені належала двом царям, або суфетам. Вони обирались щорічно і виконували в основному обов'язки головнокомандувачів армії та флоту.
Археологи нас познайомлять з релігійними віруваннями фінікійців
Фінікійці поклонялися богу Ваалу. Його ім’я означає "господар, володар". Його вважали богом грому, блискавки, бурі, війни, також покровителем держави.
Своїм богам фінікійці приносили людські жертвоприношення: в розкриту пастку величезного ідола, де палав вогонь, кидали немовля.
Головна богиня фінікійців Астарта була схожа на старовавілонську богиню Іштар. Астарта - богиня любові, родючості і війни.
При розкопках фінікійського міста Моція було знайдено ритуальне кладовище, де захоронені сотні глиняних сосудів с обгорівшими останками принесених в жертву немовлят. Над похованнями споруджували невеликі стели з зображеннями фінікійських богів, яким ці жертви приносились.
ІІІ Закріплення
Історичний диктант
1. На берегах якого моря розташована Фінікія? (Середземного)
2. Які найбільші міста Фінікії вам відомі? (Бібл, Тір, Сідон)
3. Яке основне заняття фінікійців? (морська торгівля)
4. Що винайшли фінікійці в писемності? (алфавіт)
5. Яка найбільша колонія Фінікії? (Карфаген)
6. Як називається масове переселення на неосвоєні землі та заснування там міст? (колонізація)
7. Міцний будівельний матеріал? ( ліванський кедр)
8. «Живий товар» - (раби)
9. Сплав з білого піску з содою (скло)
10. Хто стояв на чолі кожного фінікійського міста – держави (цар)
Учитель – взаємоперевірка. Обміняйтеся роботами перевірте роботу і виставте оцінку.
Всього завдань - 10
Кожне завдання – 1 б.
Отже, наша подорож підходить до кінця, але нам ще потрібно відповісти на проблемне запитання, яке було поставлене на початку уроку
Проблемне питання:
Чи вважаєте ви що фінікійці зробили вагомий внесок у світову культуру?
VІ. Підсумок уроку та оцінювання навчальних досягнень
Методичний коментар. Керівники груп оцінюють роботу однокласників на уроці. Береться до уваги не тільки підсумковий виступ, але й підготовка до нього, висування ідей під час обговорення в групах. Враховуючи думку керівників груп, учитель виставляє оцінки за урок.
V. Домашнє завдання
Для всіх:опрацювати текст параграфа.
виконати завдання на контурній карті з теми «Фінікія»
Творче:
- скласти хронологічні задачі до вивчених сьогодні тем.
- скласти кросворд
- написать твір «Я – фінікієць»
Тема. Проголошення УНР
Мета: охарактеризувати відносини між ЦР та більшовицьким урядом наприкінці 1917 — на початку 1918 рр.; визначити передумови, зміст та наслідки ІІІ та ІV Універсалів Центральної Ради; продовжувати розвивати вміння працювати з джерелами інформації, аналізувати матеріал, робити висновки, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; на основі розповіді про подвиг героїв Крут виховувати в учнів почуття гордості за український народ та
національно-патріотичні почуття.
Основні поняття: «Корніловський заколот», «Жовтневий переворот», «ІІІ Універсал», «ІV Універсал», «І Всеукраїнський з’їзд Рад», «бій під Крутами».
Обладнання: картки з документами, карта.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Очікувані результатиПісля цього уроку учні зможуть:
• визначати хронологічну послідовність подій періоду визвольних змагань;
• показувати на карті місця основних подій періоду визвольних змагань та військові дії періоду Громадянської війни;
• на основі аналізу різних джерел інформації:
а) визначати причинно-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та процесами періоду визвольних змагань;
б) описувати соціально-економічне становище, повсякденне життя, настрої населення та психологічний клімат у суспільстві за часів визвольних змагань;
в) складати політичні портрети видатних діячів Української революції.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ . Актуалізація опорних знань учнів
Діалогічне спілкування1. Назвіть основні події початку Української революції.
2. Охарактеризуйте передумови, зміст та наслідки І й ІІ Універсалів ЦР.
3. Чим було зумовлене протистояння між ЦР і ТУ влітку 1917 р.?
4. Р озкрийте зміст Тимчасової інструкції Генеральному Секретаріату.
5. Подумайте і назвіть прорахунки ЦР на першому етапі Української революції. До чого вони призвели?
ІІІ . Мотивація навчальної діяльностіУ ч и т е л ь.
У політичних конфронтаціях і суперечках між ЦР і ТУ добігало кінця літо 1917 р. Наростання економічного розвалу держави, загострення політичної боротьби, невдачі на фронті у поєднанні з національними рухами на окраїнах Російської імперії вели державну владу до повного паралічу. Наслідком такої ситуації стало наростання у суспільстві невдоволення діяльністю ТУ.
Наприкінці серпня спробу захопити й проголосити диктатуру зробив головнокомандувач Південно-Західного фронту генерал Корнілов. Заколот не вдався завдяки рішучій протидії всіх організацій і партій революційної демократії. Проте ця перемога ще більше ускладнила ситуацію і призвела до посилення впливу більшовиків, які розпочали підготовку до захоплення влади.
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
ІІІ Універсал ЦРУ ч и т е л ь.
На початку осені 1917 р. у Росії суспільна криза ще більше загострилася. Цим скористалися більшовики, які 12 жовтня утворили штаб з підготовки збройного повстання — Військово-революційний комітет (ВРК).
У ніч з 25 на 26 жовтня майже безкровно (загинуло всього 6 осіб) було захоплено Зимовий палац — резиденцію Тимчасового уряду.
Уже вранці відкрився II з’їзд Рад робітничих і солдатських депутатів, де Ленін та його прихильники проголосили перемогу соціалістичної революції та ухвалили документи, в яких було продекларовано суть радикальних суспільних змін.
«Декрет про мир» проголошував революційний вихід Росії з війни, висував гасло термінового укладення миру без анексій та контрибуцій, фіксував базові принципи зовнішньої політики Радянської держави — принцип пролетарського інтернаціоналізму і принцип мирного співіснування держав.
«Декрет про землю» констатував ліквідацію поміщицького землеволодіння, скасування приватної і встановлення всенародної державної власності на землю, передачу землі у розпорядження селянських організацій, зрівняльне землекористування.
Також з’їзд обрав Всеросійський Центральний Виконавчий Комітет Рад (ВЦВК) на чолі з Л. Камєнєвим і сформував
перший радянський уряд — Раду народних комісарів (РНК), який очолив В. Ленін, а до його складу увійшли В. Антонов-Овсієнко, П. Дибенко, М. Криленко, А. Луначарський, В. Мілютін, О. Риков, Й. Сталін (Джугашвілі), Л. Троцький (Бронштейн) та ін.
Події в Петрограді вплинули на політичну ситуацію в Україні, адже після Жовтневого перевороту більшовики взяли курс на утвердженя радянської влади по всій території колишньої Російської імперії, в тому числі і в Україні. Але більшості в радах навіть великих українських міст більшовики не мали, тому прийти до влади мирним шляхом їм не вдалося. Щоби захопити владу, вони 29–31 жовтня 1917 р. організували збройне повстання в Києві. Але в цей критичний для України час Центральна Рада мала достатньо сил, впливу та авторитету, щоб узяти під свій контроль більшу частину України. Продовжуючи власну державотворчу лінію, вона 7 листопада 1917 р. ухвалила ІІІ Універсал.Робота з документом 1
Боротьба більшовиків з УЦРУ ч и т е л ь. Зрозуміло, що керівництво більшовицької Росії було невдоволене самостійницькою політикою УЦР та рішучою відсіччю спробам установлення радянської влади в Україні. До початку грудня 1917 р. уряд Леніна отримувався тактики підбурювання до повалення влади ЦР власними українськими силами. Але спроба повстання у Києві 30 листопада провалилася — повсталих роззброїли і відправили залізницею до Росії. Через декілька днів
спробу захопити Київ здійснив 2-й Гвардійський корпус. Але його марш на Київ з Поділля без бою зупинив під Васильковом 1-й Український корпус генерала П. Скоропадського.
Конфлікт ЦР і Раднаркому РСФРР досяг апогею. 4 грудня 1917 р. В. Леніним і Л. Троцьким був підписаний «Маніфест до українського народу», якій містив ультимативні вимоги до ЦР.
Робота з таблицею
Мета: охарактеризувати відносини між ЦР та більшовицьким урядом наприкінці 1917 — на початку 1918 рр.; визначити передумови, зміст та наслідки ІІІ та ІV Універсалів Центральної Ради; продовжувати розвивати вміння працювати з джерелами інформації, аналізувати матеріал, робити висновки, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; на основі розповіді про подвиг героїв Крут виховувати в учнів почуття гордості за український народ та
національно-патріотичні почуття.
Основні поняття: «Корніловський заколот», «Жовтневий переворот», «ІІІ Універсал», «ІV Універсал», «І Всеукраїнський з’їзд Рад», «бій під Крутами».
Обладнання: картки з документами, карта.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Очікувані результатиПісля цього уроку учні зможуть:
• визначати хронологічну послідовність подій періоду визвольних змагань;
• показувати на карті місця основних подій періоду визвольних змагань та військові дії періоду Громадянської війни;
• на основі аналізу різних джерел інформації:
а) визначати причинно-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та процесами періоду визвольних змагань;
б) описувати соціально-економічне становище, повсякденне життя, настрої населення та психологічний клімат у суспільстві за часів визвольних змагань;
в) складати політичні портрети видатних діячів Української революції.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ . Актуалізація опорних знань учнів
Діалогічне спілкування1. Назвіть основні події початку Української революції.
2. Охарактеризуйте передумови, зміст та наслідки І й ІІ Універсалів ЦР.
3. Чим було зумовлене протистояння між ЦР і ТУ влітку 1917 р.?
4. Р озкрийте зміст Тимчасової інструкції Генеральному Секретаріату.
5. Подумайте і назвіть прорахунки ЦР на першому етапі Української революції. До чого вони призвели?
ІІІ . Мотивація навчальної діяльностіУ ч и т е л ь.
У політичних конфронтаціях і суперечках між ЦР і ТУ добігало кінця літо 1917 р. Наростання економічного розвалу держави, загострення політичної боротьби, невдачі на фронті у поєднанні з національними рухами на окраїнах Російської імперії вели державну владу до повного паралічу. Наслідком такої ситуації стало наростання у суспільстві невдоволення діяльністю ТУ.
Наприкінці серпня спробу захопити й проголосити диктатуру зробив головнокомандувач Південно-Західного фронту генерал Корнілов. Заколот не вдався завдяки рішучій протидії всіх організацій і партій революційної демократії. Проте ця перемога ще більше ускладнила ситуацію і призвела до посилення впливу більшовиків, які розпочали підготовку до захоплення влади.
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
ІІІ Універсал ЦРУ ч и т е л ь.
На початку осені 1917 р. у Росії суспільна криза ще більше загострилася. Цим скористалися більшовики, які 12 жовтня утворили штаб з підготовки збройного повстання — Військово-революційний комітет (ВРК).
У ніч з 25 на 26 жовтня майже безкровно (загинуло всього 6 осіб) було захоплено Зимовий палац — резиденцію Тимчасового уряду.
Уже вранці відкрився II з’їзд Рад робітничих і солдатських депутатів, де Ленін та його прихильники проголосили перемогу соціалістичної революції та ухвалили документи, в яких було продекларовано суть радикальних суспільних змін.
«Декрет про мир» проголошував революційний вихід Росії з війни, висував гасло термінового укладення миру без анексій та контрибуцій, фіксував базові принципи зовнішньої політики Радянської держави — принцип пролетарського інтернаціоналізму і принцип мирного співіснування держав.
«Декрет про землю» констатував ліквідацію поміщицького землеволодіння, скасування приватної і встановлення всенародної державної власності на землю, передачу землі у розпорядження селянських організацій, зрівняльне землекористування.
Також з’їзд обрав Всеросійський Центральний Виконавчий Комітет Рад (ВЦВК) на чолі з Л. Камєнєвим і сформував
перший радянський уряд — Раду народних комісарів (РНК), який очолив В. Ленін, а до його складу увійшли В. Антонов-Овсієнко, П. Дибенко, М. Криленко, А. Луначарський, В. Мілютін, О. Риков, Й. Сталін (Джугашвілі), Л. Троцький (Бронштейн) та ін.
Події в Петрограді вплинули на політичну ситуацію в Україні, адже після Жовтневого перевороту більшовики взяли курс на утвердженя радянської влади по всій території колишньої Російської імперії, в тому числі і в Україні. Але більшості в радах навіть великих українських міст більшовики не мали, тому прийти до влади мирним шляхом їм не вдалося. Щоби захопити владу, вони 29–31 жовтня 1917 р. організували збройне повстання в Києві. Але в цей критичний для України час Центральна Рада мала достатньо сил, впливу та авторитету, щоб узяти під свій контроль більшу частину України. Продовжуючи власну державотворчу лінію, вона 7 листопада 1917 р. ухвалила ІІІ Універсал.Робота з документом 1
Боротьба більшовиків з УЦРУ ч и т е л ь. Зрозуміло, що керівництво більшовицької Росії було невдоволене самостійницькою політикою УЦР та рішучою відсіччю спробам установлення радянської влади в Україні. До початку грудня 1917 р. уряд Леніна отримувався тактики підбурювання до повалення влади ЦР власними українськими силами. Але спроба повстання у Києві 30 листопада провалилася — повсталих роззброїли і відправили залізницею до Росії. Через декілька днів
спробу захопити Київ здійснив 2-й Гвардійський корпус. Але його марш на Київ з Поділля без бою зупинив під Васильковом 1-й Український корпус генерала П. Скоропадського.
Конфлікт ЦР і Раднаркому РСФРР досяг апогею. 4 грудня 1917 р. В. Леніним і Л. Троцьким був підписаний «Маніфест до українського народу», якій містив ультимативні вимоги до ЦР.
Робота з таблицею
Маніфест до українського народу
| |
Положення Маніфесту
|
Вимоги до УЦР
|
• Визнання УНР та їїтправа на самовизначення аж до відокремлення від Росії.
• Звинувачення УЦР у проведенні «двозначної буржуазної політики»
• Невизнання УЦР повноважним представником українського народу
|
• Відмовитися від спроб дезорганізувати загальний фронт.
• Припинити роззброєння більшовицьких частин.
• Н е пропускати на Дон та Урал, де розгорнулося антибільшовицьке
повстання, військові частини
• Сприяти радянським військам у боротьбі з «контрреволюційними»
повстаннями
|
Завдання• Поміркуйте, яку мету переслідували більшовики, публікуючи цей Маніфест.
У ч и т е л ь. У цей драматичний момент 4 грудня 1917 р. у Києві розпочав роботу Всеукраїнський з’їзд рад, на якому більшовики планували здійснити внутрішній переворот і захопити владу, але сил для цього в них виявилося
замало. Серед 2,5 тис. делегатів вони становили лише незначний відсоток і тому не могли здобути переваги. За цих обставин закономірно, що Всеукраїнський з’їзд рад ухвалив резолюцію про підтримку Центральної Ради та кваліфікував ультиматум РН К як замах проти УНР . Розуміючи, що події
розвиваються не за їхнім сценарієм, більшовики залишили Всеукраїнський
з’їзд рад і перебралися до Харкова, який того часу був осередком більшовизму в Україні.
У день закінчення з’їзду радянська Росія оголосила війну ЦР.
Робота з хронологічною таблицею
У ч и т е л ь. У цей драматичний момент 4 грудня 1917 р. у Києві розпочав роботу Всеукраїнський з’їзд рад, на якому більшовики планували здійснити внутрішній переворот і захопити владу, але сил для цього в них виявилося
замало. Серед 2,5 тис. делегатів вони становили лише незначний відсоток і тому не могли здобути переваги. За цих обставин закономірно, що Всеукраїнський з’їзд рад ухвалив резолюцію про підтримку Центральної Ради та кваліфікував ультиматум РН К як замах проти УНР . Розуміючи, що події
розвиваються не за їхнім сценарієм, більшовики залишили Всеукраїнський
з’їзд рад і перебралися до Харкова, який того часу був осередком більшовизму в Україні.
У день закінчення з’їзду радянська Росія оголосила війну ЦР.
Робота з хронологічною таблицею
Війна Радянської Росії проти УНР
| |
Дата
|
Подія
|
8 грудня
1917 р.
|
Захоплення Харкова російськими військами під
командуванням В. Антонова-Овсієнка
|
11 грудня
1917 р.
|
Початок роботи Харківського з’їзду рад, до якого прибули делегати-більшовики, що залишили з’їзд у Києві.
Об’єднавшись із делегатами від рад Донецько- Криворізького басейну, вони проголосили себе І Всеукраїнським з’їздом рад
|
12 грудня
1917 р.
|
Проголошення з’їздом рад у Харкові встановлення
радянської влади в Україні; створення нової радянської УНР із власним урядом — Народним Секретаріатом, який звернувся до Раднаркому Росії з проханням про військову допомогу. Існування двох українських держав із власними законодавчими та виконавчими органами дестабілізували й розкололи українське суспільство; Радянська Росія отримала привід для подальшого захоплення українських територій
|
Грудень
1917 р. — сі-
чень 1918 р.
|
Наступ більшовиків на Україну у трьох напрямках:
1) Гомель–Чернігів–Бахмач–Київ під командуванням
Р. Берзіна;
2) Брянськ–Глухів–Конотоп–Бахмач–Київ під командуванням А. Знаменського;
3) Бєлгород–Харків–Лозова–Катеринослав–Полтава– Київ під командуванням П. Єгорова.
Загальне керівництво всіма цими силами мав здійснювати
А. Антонов-Овсієнко.
Захопили: Катеринослав (26 грудня), Олександрівськ
(10 січня), Миколаїв (14 січня), Одесу (17 січня), Херсон
(18 січня)
|
Завдання1. Чому війна з більшовицькою Росією виявилася неминучою?
2. Поміркуйте, чому ЦР не змогла мобілізувати український народ для відсічі більшовицькій агресії.
IV Універсал Української Центральної РадиУ ч и т е л ь. 6 січня 1918 р. з наступу на Лозову та Бахмач почався наступ на Київ. Справжньою трагедією обернулося захоплення Полтави, де за особистим наказом М. Муравйова було знищено близько 10 тисяч жителів. На Південно-Східному напрямку українським військам не вдалося стримати наступ військ Берзіна та Знаменського, і 10 січня 1918 р. вони об’єдналися під Бахмачем.
Напередодні вирішальних боїв за Київ 9 січня 1918 р. ЦР ухвалила свій IV Універсал, яким Українська Народна Республіка проголошувалася цілком незалежною державою.Робота з документом 2
Захоплення Києва більшовикамиУ ч и т е л ь. Це було історичне рішення ЦР, що символізувало остаточний розрив з імперським центром. Однак воно не врятувало УНР . Сили були надто нерівні. Більшовицькі війська під Києвом мали 20-кратну перевагу в живій силі й 40-кратну — в озброєнні.
Спільний наступ під загальним командуванням М. Муравйова розпочався у напрямку Ніжина. Водночас у Києві на заводі «Арсенал» розпочалось повстання більшовиків. Воно було придушене військами ЦР, але для цього довелось зняти війська з фронту, що відкрило дорогу більшовикам на Київ.
Обороною напрямку вздовж залізничного перегону Бахмач–Ніжин керував полковник А. Гончаренко. У його розпорядженні були курінь Юнацької військової школи отамана Капкана (600 бійців, 20 старшин, 18 кулеметів), «червоні» й «чорні» гайдамаки під командуванням С. Петлюри та 1-а сотня галицьких Січових стрільців Р. Сушка — усього до 3 тисяч бійців.
Зранку 29 січня 1918 р. до станції Крути прибула наспіх сформована сотня отамана Омельченка з 130 нашвидку навченими студентами університету Св. Володимира та Академії Св. Кирила та Мефодія.
Повідомлення учня «Бій під Крутами» та його обговорення за методом «Мікрофон»• Як ви вважаєте, бій під Крутами — це героїзм чи трагедія? Свою відповідь аргументуйте.
V. Узагальнення та систематизація знаньОбговорення питання1. Порівняйте чотири Універсали Центральної Ради та зробіть відповідні висновки. Який з Універсалів мав найбільше значення для процессу державотворення в Україні?
2. Поміркуйте, чому військово-політичні події кінця 1917 — початку 1918 рр. розвивалися не на користь Центральної Ради.
VІ. Домашнє завдання1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Продовжити заповнення таблиці «Події Української революції».
3. Підготувати повідомлення «П. П. Скоропадський».
Джерела:
1. Усі уроки до курсу «Історія України». 10 клас. Стандартний та академічний рівні.
2. Історія України. 10 клас. Готові дидактичні набори
2. Поміркуйте, чому ЦР не змогла мобілізувати український народ для відсічі більшовицькій агресії.
IV Універсал Української Центральної РадиУ ч и т е л ь. 6 січня 1918 р. з наступу на Лозову та Бахмач почався наступ на Київ. Справжньою трагедією обернулося захоплення Полтави, де за особистим наказом М. Муравйова було знищено близько 10 тисяч жителів. На Південно-Східному напрямку українським військам не вдалося стримати наступ військ Берзіна та Знаменського, і 10 січня 1918 р. вони об’єдналися під Бахмачем.
Напередодні вирішальних боїв за Київ 9 січня 1918 р. ЦР ухвалила свій IV Універсал, яким Українська Народна Республіка проголошувалася цілком незалежною державою.Робота з документом 2
Захоплення Києва більшовикамиУ ч и т е л ь. Це було історичне рішення ЦР, що символізувало остаточний розрив з імперським центром. Однак воно не врятувало УНР . Сили були надто нерівні. Більшовицькі війська під Києвом мали 20-кратну перевагу в живій силі й 40-кратну — в озброєнні.
Спільний наступ під загальним командуванням М. Муравйова розпочався у напрямку Ніжина. Водночас у Києві на заводі «Арсенал» розпочалось повстання більшовиків. Воно було придушене військами ЦР, але для цього довелось зняти війська з фронту, що відкрило дорогу більшовикам на Київ.
Обороною напрямку вздовж залізничного перегону Бахмач–Ніжин керував полковник А. Гончаренко. У його розпорядженні були курінь Юнацької військової школи отамана Капкана (600 бійців, 20 старшин, 18 кулеметів), «червоні» й «чорні» гайдамаки під командуванням С. Петлюри та 1-а сотня галицьких Січових стрільців Р. Сушка — усього до 3 тисяч бійців.
Зранку 29 січня 1918 р. до станції Крути прибула наспіх сформована сотня отамана Омельченка з 130 нашвидку навченими студентами університету Св. Володимира та Академії Св. Кирила та Мефодія.
Повідомлення учня «Бій під Крутами» та його обговорення за методом «Мікрофон»• Як ви вважаєте, бій під Крутами — це героїзм чи трагедія? Свою відповідь аргументуйте.
V. Узагальнення та систематизація знаньОбговорення питання1. Порівняйте чотири Універсали Центральної Ради та зробіть відповідні висновки. Який з Універсалів мав найбільше значення для процессу державотворення в Україні?
2. Поміркуйте, чому військово-політичні події кінця 1917 — початку 1918 рр. розвивалися не на користь Центральної Ради.
VІ. Домашнє завдання1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Продовжити заповнення таблиці «Події Української революції».
3. Підготувати повідомлення «П. П. Скоропадський».
Джерела:
1. Усі уроки до курсу «Історія України». 10 клас. Стандартний та академічний рівні.
2. Історія України. 10 клас. Готові дидактичні набори
Тема. Німеччина. Нацистська диктатура.
Мета: з'ясувати причини Листопадової революції 1918 р.; познайомити учнів з основними революційними подіями в країні; розкрити зміст Конституції 1919 р.; схарактеризувати особливості соціально-політичного розвитку Німеччини в період Веймарської республіки; формувати вміння аналізувати хід історичних подій, текст історичних документів, установлювати причин-но-наслідкові зв'язки. визначити причини встановлення нацистської диктатури; схарактеризувати внутрішню політику режиму нацистів, наголосивши на його расистському, антисемітському характері; формувати вміння аналізувати, узагальнювати, систематизувати історичний матеріал, порівнювати й робити висновки; формувати пріоритет ідей загальнолюдських цінностей.
Основні знання: Німеччина після Першої світової війни; причини й основні події революції в країні; Конституція Веймарської республіки; соціально-політичне життя Веймарської республіки. причини встановлення нацистської диктатури; шлях нацистів до влади; особистість Адольфа Гітлера; суть нацистського режиму.
Поняття і терміни: революція, конституція, республіка, реваншизм, нацизм, антисемітизм, система фюрерства, Третій рейх, гестапо.
Основні дати й події: ЗО жовтня 1918 р. — 31 липня 1919 р. — Листопадова революція в Німеччині;
31 липня 1919 р. — проголошення Веймарської республіки;
січень 1919 р. — утворення Німецької робітничої партії;
7—9 листопада 1923 р. — «пивний путч» фашистів у Мюнхені.
ЗО січня 1933 р. — призначення Гітлера канцлером Німеччини;
23 березня 1933 р. — прийняття рейхстагом закону про надання Гітлерові надзвичайних повноважень;
2 серпня 1934 р. — затвердження Гітлера довічним президентом і канцлером.
Особистість в історії: Ф. Еберт, П. фон ГінденбурГ, А. Гітлер.
Обладнання уроку: підручник, політична карта світу, атлас.
Тип уроку: комбінований.
Структура уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
III. Мотивація навчальної діяльності учнів
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Причини і хід Листопадової революції 1918 р.
2. Веймарська конституція.
3. Особливості соціально-політичного життя Веймарської республіки.
4. Установлення нацистської диктатури. А. Гітлер.
5. Внутрішня політика режиму. Антисемітизм.
V. Закріплення нових знань і вмінь учнів
VI. Підсумки уроку
VII. Домашнє завдання
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
Бесіда.
1. Як змінилися територіальні володіння Німеччини після прийняття Версальського договору? (Під час відповіді учні можуть використовувати карту атласу.)
2. Як проблема сплати Німеччиною репарацій вплинула на внутрішньополітичне й економічне життя країни?
Корегуючи відповіді учнів, учитель концентрує їхню увагу на тому, що поразка Німеччини у війні створювала базу для зростання соціального невдоволення в суспільстві. Вихід із ситуації було знайдено ультраправими партіями. Аналогічна ситуація склалася і в Італії, де до влади прийшли фашисти.
Колективна робота за запитанням і завданням.
1. Пригадати визначення поняття «фашизм».
2. Чому Італія стала першою з країн Європи, де фашистській партії вдалося прийти до влади?
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Слово вчителя.
На цьому уроці буде розглянуто події, що сприяли становленню першої республіки в Німеччині — найбільш демократичної республіки повоєнної Європи, простежено шлях становлення Веймарської республіки, причини її падіння, проаналізовано прихід до влади нацистів.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Проблемне запитання.
Яким був шлях Німеччини від революції до Веймарської республіки?
1. Причини і хід Листопадової революції 1918 р. Вступне слово вчителя.
У Німеччині після поразки в Першій світовій війні склалася така ситуація:
а) загострення соціально-економічних обставин у зв'язку з тяжкими матеріальними та людськими втратами (2 млн. вбитих, 4,5 млн. поранених, 1 млн. полонених);
б) дорожнеча, голод, зростання податків, збільшення тривалості робочого дня;
в) зростання шовінізму та реваншизму.
У зв'язку зі становищем, що склалося, на Німеччину очікували великі потрясіння.
Вивчення питання теми в групах.
Об'єднати учнів у дві групи, кожна з яких одержує картки із завданнями.
Група 1
Опрацювати текст підручника і заповнити таблицю.
ОСНОВНІ ПОДІЇ РЕВОЛЮЦІЇ
| ||
Дата
|
Подія
|
Наслідки
|
(Графу «Наслідки» учні можуть прокоментувати усно під час підведення підсумків виконання завдання.)
Група 2
Опрацювати текст підручника і заповнити таблицю.
ПОЛІТИЧНА БОРОТЬБА В РОКИ РЕВОЛЮЦІЇ
| ||
Критерії характеристик
|
«Праві»
|
«Ліві»
|
1. Політична партія, група
| ||
2. Лідери
| ||
3. Методи політичної боротьби
| ||
4. Підсумки революції
| ||
Підведення підсумків роботи.
Представники груп доповідають про результати виконаної роботи.
Результатом революції в Німеччині стало повалення монархії та встановлення республіки. Прихід до влади поміркованих соціал-демократів супроводжувався становленням панування промислової та фінансової буржуазії.
2. Веймарська конституція.
Вивчення даного питання відбувається з використанням колективної роботи за завданням .
Колективна робота за завданням.
заповнити таблицю.
Готується на дошці заздалегідь.
ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ВЕЙМАРСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ
| |||
Парламент
|
Президент республіки
|
Канцлер
| |
Рейхсрат
|
Рейхстаг
| ||
Конституція 1919 р. мала демократичний характер, тому що в ній проголошувалися широкі громадянські та політичні права, захищалося право приватної власності.
3. Особливості соціально-політичного життя Веймарської республіки.
За 14 років свого існування Веймарська республіка переживала неодноразові соціально-політичні кризи:
а) березень 1920 р. — спроби державного перевороту під керівництвом юнкера Каппа і генерала Людендорфа;
б) жовтень 1923 р. — виступ «пролетарських сотень» КПН у Гамбурзі;
в) листопад 1923 р. — фашистський путч («пивний путч») у Мюнхені.
Гострою залишалася проблема сплати Німеччиною репарацій країнам-переможницям. Світова економічна криза 1929—1933рр. призвела до того, що країна не змогла виконати план Дауеса. Для полегшення сплати репарацій було прийнято план Юнга.
Гострою залишалася проблема сплати Німеччиною репарацій країнам-переможницям. Світова економічна криза 1929—1933рр. призвела до того, що країна не змогла виконати план Дауеса. Для полегшення сплати репарацій було прийнято план Юнга.
Колективна робота за завданням.
Назвати умови плану Дауеса та плану Юнга.
Умови, що склалися наприкінці 1920-х — на початку 1930-х рр., сприяли активізації діяльності фашистської партії НСДАП на чолі з А. Гітлером. Власники великого промислового і фінансового капіталу Німеччини, побоюючись приходу до влади «лівих» партій, зробили ставку саме на нацистів. На відміну від Франції, ліві політичні партії Веймарської республіки не змогли створити коаліцію антифашистських сил. Тому в Німеччині, так само, як і в Італії, фашисти прийшли до влади.
Бесіда.
1. Визначте, чому Веймарську республіку вважали однією з найбільш демократичних у Європі.
2. Виділіть причини кризи Веймарської республіки.
3. Чи була криза закономірною?
Німеччина на початку 1930-х рр. стояла на порозі великих потрясінь. Німеччина обрала тоталітарний шлях розвитку.
В історії Німеччини, як і Європи загалом, відкрилася трагічна сторінка. До влади прийшли фашисти на чолі з А. Гітлером. Нацьому уроці буде розкрито суть нацистського режиму, в основі якого лежало нещадне знищення політичних супротивників, ліквідація громадянських і політичних прав і свобод, створення поліцейського апарату насильства, політика антисемітизму й ідея «Німеччина понад усе». У результаті цього світ наблизився до нової світової війни.
4. Установлення нацистської диктатури. А. Гітлер.
Прихід фашистів до влади був неминучим, бо демократичні сили країни залишалися роз'єднаними.
Проблемне запитання.
Якими були причини приходу фашистів до влади й у чому суть нацистського режиму?
Колективна робота за завданням.
Аналізуючи текст роздавального матеріалу, відповісти на запитання:
1. Як Гітлерові вдалося прийти до влади?
2. Які політичні сили його підтримали?
А. У 1920 р. А. Гітлер проголосив на зборах Німецької робітничої партії (надалі Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини) програму з 25 пунктів. Серед них були положення: про створення «Великої Німеччини» та її колоніальної імперії; розрив Версальського договору; боротьбу з комунізмом; позбавлення євреїв громадянських прав; конфіскацію великих універсальних магазинів, зниження цін, знищення «відсоткового рабства»; про націоналізацію трестів; участь робітників та службовців у прибутках великих підприємств; створення в рейху «сильної державної влади»; ліквідацію буржуазної преси; запровадження загального військового обов'язку.
Б. «На початку серпня 1932 р. президент Гінденбург запропонував Гітлерові очолити уряд, але з умовою, щоб він спирався на більшість у рейхстазі, якої нацисти не мали. Промисловців таке половинчасте рішення не влаштовувало. Від їхнього імені 29 серпня Шахт надіслав Гінденбургу лист, наполягаючи на передачі влади Гітлерові без жодних умов і щоб, крім того, забезпечувалася «вирішальна участь нацистської партії в уряді». 19 листопада з ініціативи Шахта й банкіра Шредера Гінденбургу було надіслано нову петицію промисловців: покликати до керування країною нацистську партію. Демарш підписали рурські магнати Тіссен, Феглер, Рейш, Росберг, а також Шредер, Шахт, власники пароплавних компаній Верман, Бейндорф та інші — всього ЗО осіб» [27, с. 43].
Евристична бесіда.
1. Які верстви населення і чому могли підтримати програму фашистів? (Відповідь підтвердьте цитатою з тексту А.)
2. Чому німецькі промисловці та фінансисти в 1932 р. наполягали на передачі влади нацистській партії? Яким їхнім інтересам відповідали програмні настанови фашистів?
Завершальними етапами просування фашистів до влади стали події: 1. 31 липня 1932 р. — на виборах до рейхстагу фашисти одержали 37,4 % голосів виборців і 230 із 608 місць. Але абсолютної більшості в них не було.
Роздавальний матеріал (А, Б) готується на кожну парту.
2. ЗО серпня 1932 р. — Германа Герінга (одного з керівників НСДАП) обрано головою рейхстагу.
3. ЗО січня 1933 р. — Гітлер призначений канцлером.
4. 23 березня 1933 р. — рейхстаг прийняв закон про надання Гітлерові надзвичайних повноважень.
Таким чином, фашисти в Німеччині, на відміну від Італії, прийшли до влади законним шляхом.
(Наступний етап уроку передбачає знайомство з історичним портретом А. Гітлера.)
Проблемні запитання.
1. Завдяки яким особистим якостям Гітлер прийшов до влади?
2. Що спільне й відмінне можна виділити в дії Б. Муссоліні й А. Гітлера на шляху до влади?
Повідомлення учнів. Учні виступають із повідомленнями про А. Гітлера.
4. Внутрішня політика. Антисемітизм.
Самостійна робота за завданням.
У ході розповіді заповнити таблицю .
ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА РЕЖИМУ НАЦИСТІВ
| |
Питання
|
Зміст
|
1. Державне будівництво
| |
2. Економічна політика
| |
3. Ідеологія
| |
4. Національна політика
| |
Робота над формуванням понять і термінів.
Пояснюючи матеріал цього питання, розкрити зміст таких понять і термінів: «нацизм», «антисемітизм», «Третій рейх», «система фюрерства».
Після приходу до влади Гітлера в країні сформувався культ особи «вождя» — «фюрера». Було ліквідовано Веймарську конституцію, і Гітлерові довічно присвоєно звання «фюрер»; він також був рейхсканцлером і головою нацистської партії.
Виконання завдання можна продовжити вдома.
Запроваджувався всеосяжний контроль держави за життям суспільства і кожної людини. «Усе в державі і нічого поза державою», — ці слова Муссоліні є сутністю фашистського режиму.
Вводилися єдина ідеологія, однопартійна система, заборонялася діяльність опозиційних політичних партій — соціал-демократичної та комуністичної. Усе населення було залучене до фашистських і нацистських організацій. Так було встановлено контроль над масовою свідомістю суспільства.
Терор і насильство стали головними методами здійснення внутрішньої політики. Провідниками терору в Німеччині були гестапо (державна таємна поліція), загони СС і служба безпеки.
Ліквідувалися старі профспілки. Було створено Німецький трудовий фронт, який примусово об'єднав власників, робітників та службовців підприємств.
Зовнішня політика Німеччини була спрямована на ліквідацію договорів Версальсько-Вашингтонської системи з метою захоплення нових колоній. У 1936 р. укладено «Антикомінтернівський пакт» між Італією та Німеччиною для боротьби з комунізмом.
Антисемітизм був державною політикою Німеччини. Євреї були позбавлені громадянських прав, з 1939 р. почалися масові єврейські погроми. Важливе місце в ідеології та практиці нацизму займав расизм.
Німці (арійці) проголошувалися найвищою расою. Національна перевага була за обґрунтування для знищення євреїв та інших неарійських народів.
Нацистська диктатура в Німеччині ліквідувала демократичні порядки, права і свободи громадян, запровадила диктатуру однієї партії, що встановила контроль над усіма сферами соціально-економічного і суспільно-політичного життя країни. Німеччина цілеспрямовано готувалася до нової світової війни за перерозподіл сфер впливу.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
Бесіда.
1. Назвіть причини революції 1918 р. у Німеччині.
2. Якими були підсумки революції?
3. У чому полягав суперечливий характер соціально-політичного життя Веймарської республіки?
4. Виділіть особливості нацистського режиму в Німеччині.
5. Доведіть на конкретних прикладах, що в основі нацизму лежить теорія людиноненависництва.
6. Чим можна пояснити той факт, що в наші дні в Гітлера є багато прихильників?
VI. ПІДСУМКИ УРОКУ
Узагальнити відповіді учнів і підвести їх до ідеї пріоритету загальнолюдських цінностей у сучасному світі.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати параграф підручника.
2. Порівняти причини революції 1917 р. у Росії та Листопадової революції в Німеччині, виділивши спільні й відмінні риси.
3. Скласти письмовий прогноз політичного розвитку Німеччини після падіння Веймарської республіки.
4. Підготувати повідомлення на тему «Історичний портрет А. Гітлера». (Індивідуальне завдання для чотирьох-п'яти учнів).
5. Завершити заповнення таблиці «Внутрішня політика режиму нацистів ».
6. Підготувати повідомлення на теми: «Заколот в іспанському Марокко»; «Збройна боротьба в Іспанії»; «Діяльність інтербригад»; «Втручання у війну іноземних держав і битва за Мадрид».
Тема. Румунія у 1918-1939 роках
Мета:
Навчальна:
створити різностороннє освітнє середовище для залучення учнів до самостійної пізнавальної діяльності з метою дослідження особливостей соціально-економічного і політичного розвитку Румунії у 1918-1939 роках, ролі провідних державних та політичних діячів в історії країни у міжвоєнний період;
розвивальна:
розвивати та удосконалювати дослідницькі уміння учнів, а саме: аналізувати доступні для розуміння історичні джерела та літературу, інтерпретувати історичну інформацію, розглядати події і явища в контексті динаміки перебігу; давати оцінку діяльності провідних політичних діячів; розвивати історичне мислення та мовлення учнів, сприяти злагодженій співпраці старшокласників у дослідницьких групах;
виховна:
сприяти зростанню інтересу учнів до історії сусідньої держави, їх бажання самостійно поповнювати свої знання, удосконалювати власне розуміння історії, дошукуватися до її сенсу;
створити сприятливий емоційний фон доброзичливості, взаєморозуміння, співпраці для самореалізації особистості, підвищення статусу учня, значення його власного внеску у вирішення загальних завдань уроку.
На уроці будуть розвиватися такі ключові компетентності: інформаційна та самоосвітня; такі предметні компетентності: просторова, інформаційна, мовленнєва, аксіологічна.
Очікувані результати:
Після цього уроку ви зможете:
· Характеризувати особливості соціально-економічного та політичного розвитку Румунії у 1918-1939 роках з посиланням на різноманітні історичні джерела
· Виокремлювати риси авторитарного режиму, опираючись на аналіз історичних подій
· Оцінювати роль провідних державних та політичних діячів в її історії за їх внеском у розбудову державності
· Побачити переваги самостійної дослідницької роботи
Тип уроку: засвоєння нових знань
Форма уроку: дослідження
Обладнання: настінна карта «Західна Європа у 1924-1939 рр.», комп’ютер, мультимедійний проектор, ноутбуки, презентація «Румунія у 1918-1939 рр.», роздатковий матеріал (тексти історичних джерел, пам’ятка «Правила групової роботи», плани досліджень ), відеоролики.
Методи і прийоми:
методи організації навчально-пізнавальної діяльності
· словесні: словесно-дослідницькі,
· наочні: наочно-інформаційні, наочно-дослідницькі,
· проблемно-пошукові: висунення проблеми перед учнями, розв’язання заданої проблеми;
· індуктивно-дедуктивні: узагальнення, оцінка фактів, явищ, дій;
методи стимулювання навчально-пізнавальної діяльності
· емоційний вплив педагога
· заохочення навчальної діяльності
методи контролю і самоконтролю
· групова форма самоконтролю
· позитивне ставлення вчителя до успіху школяра та оцінювання кінцевого результату навчання.
Випереджувальні завдання:
Колективні: 1) підготовче повторення наслідків Першої світової війни;
2) продумати що об’єднує країни Центральної та Південно-
Східної Європи у міжвоєнний період
Індивідуальні: 1) повідомлення про румунського диктатора Йона Антонеску;
2) підбір відеоролика про «Залізну гвардію»;
3) пошук фото та ілюстративного матеріалу (портрети
румунських політичних діячів, фото подій міжвоєнного
періоду).
Оформлення дошки:
Ліва сторона: настінна карта «Західна Європа у 1924-1939 роках»
Центральна частина: місце для опорного конспекту
Права сторона: екран для проекції презентації, показ відеороликів
План уроку
І. Етап орієнтації
а) орієнтація учнів у темі
Вступна бесіда за питаннями:
1. Пригадайте, як називається загальна тема, яку ми вивчаємо. Покажіть на карті країни, які відносяться до Центральної та Південно-Східної Європи.
2. Як ви думаєте,за якими критеріями автори програми об’єднали ці країни в один регіон? Що саме об’єднує ці країни?
3. Історію яких країн Центральної та Південно-Східної Європи даного періоду ми вже дослідили?
б) опора на особистий досвід учнів із теми.
Слово вчителя: сьогодні ми будемо вивчати ще одну країну цього регіону – Румунію. (слайд №1) Покажіть її на карті. Що ви знаєте про цю країну з інших уроків чи предметів?
в) мотивація навчальної діяльності учнів, позитивна настанова на працю
Відео анонс теми за участю викладача МННІ ОНУ імені Мечнікова, кандидата історичних наук, доцента Буглай Н.М.
Завдання до відео анонсу:
Виберіть найбільш переконливі аргументи для підтвердження необхідності вивчення даної теми.
ІІ. Етап покладання мети і проектування навчальної діяльності
Учні пригадують алгоритм, за яким вивчали історію інших країн даного регіону.
1. Особливості соціально-економічного розвитку країни.
2. Еволюція державного устрою та політичного режиму.
3. Зовнішньополітичні орієнтири.
4. Роль провідних державних та політичних діячів в історії країни.
Слово вчителя: щоб зацікавити вас процесом вивчення такої своєрідної країни як Румунія, пропоную вам побути в ролі дослідників. Давайте перевіримо на практиці чи відповідають дійсності слова професора Трейсі, які я підібрала як девіз уроку
«Дайте насолоду дітям самим
досліджувати на аналізувати,
практично працювати, і,
вправляючись, вони охочіше вчитимуться.»
Професор Трейсі
Учитель повідомляє очікувані результати (слайд №2)
Учні об’єднуються в 4 групи відповідно до алгоритму. Кожна група одержує завдання – дослідити джерельну базу з одного питання теми,висновки кожної групи становитимуть частину розв’язання проблеми.
Учитель ставить проблему:
Чи була альтернатива військово-легіонерській диктатурі Йона Антонеску і зближенню та союзу Румунії з нацистською Німеччиною?
(питання записується на дошці)
ІІІ. Етап організації виконання плану діяльності
Учитель обирає собі дублера, який вестиме спостереження і облік найбільш активних учнів, їх виступи. А сам учитель слідкує за ходом досліджень у кожній групі та часом, відведеним на дослідження, консультує учнів у разі необхідності.
І група
Тема дослідження: визначити особливості соціально-економічного становища Румунії у 1918-1939 роках
План дослідження:
1. Наслідки Першої світової війни для Румунії:
а) людські та матеріальні втрати;
б) територіальні зміни.
2. Вплив наслідків Першої світової війни на розвиток економіки та соціальне становище країни.
3. Висновок.
Джерела
1. Витяги з міжнародних договорів – Сен-Жерменського, Тріанонського, Нейїського.
2. Історична карта «Територіальні зміни в Центральній та Південно-Східній Європі внаслідок Першої світової війни».
3. Таблиця «Національний склад і чисельність населення Румунії» (за переписом 1939 року).
4. Таблиця «Втрати країн-учасниць у Першій світовій війні» (Подано за: Загладин Н.В. Новейшая история зарубежных стран. ХХ век. – с.35) – «Історія епохи очима людини. 10 клас. Київ, «Генеза», 2004, с.63).
ІІ група
Тема дослідження: прослідкувати еволюцію державного устрою та політичного режиму Румунії у період між двома світовими війнами
План дослідження
1. Державний устрій Румунії до і після Першої світової війни.
2. Основні положення Конституції1923 року щодо державного устрою.
3. «Династична криза» та її наслідки.
4. Причини встановлення диктатури Йона Антонеску.
Джерела
1. Адаптований текст Конституції Румунії1923 року (з підручника «Всесвітня історія.10 клас» (автор Я.М.Бердичевський) - Запоріжжя, 1996,с. 152)
2. Інтернет-ресурси (Вікіпедія)
3. Відеоролик «Железная гвардія»
4. Підручник «Всесвітня історія. 10 клас» (автор П.Полянський) п.27, частина 2 «Внутрішньополітичне становище Румунії».
ІІІ група
Тема дослідження: дослідити, як і чому змінювалися зовнішньополітичні орієнтири Румунії з 1918 по 1939 рік
План дослідження
1. Балансування Румунії між Антантою та державами Четвертного союзу.
2. Орієнтація на Францію.
3. Зближення з Німеччиною.
Джерела
1. Тексти Бухарестського договору, договору про утворення Малої Антанти, договору про співробітництво з Німеччиною ( «Історія епохи очима людини.10 клас. - Київ, «Генеза», 2004, с.78,83, 86)
2. Інтернет – ресурси
3. Лекція №20 «Румунія в 1918-1939 рр.» (автор професор Я.М.Бердичевський), частини 1, 5, 8.
4. Фрагмент альтернативного підручника «Всесвітня історія. 10 клас» (автор І.Я. Щупак).
ІУ група
Тема дослідження: яку роль відіграли політичні діячі Румунії у процесі державотворення?
План дослідження
1. Король Фердинанд І.
2. Король КарольІІ.
3. Диктатор Йон Антонеску.
Джерела
1. Інтернет-ресурси (Вікіпедія)
2. Портрети королів Фердинанда І, Кароля ІІ, диктатора Йона Антонеску.
3. Лекція №20 «Румунія в 1918-1939 рр.» (автор професор Я.М.Бердичевський), частина 9.
Після опрацювання джерельної бази групи презентують результати своїх досліджень у різних формах (групи самостійно обирають форму звіту про роботу). Можливі варіанти (І група – у вигляді таблиці територіальних змін, ІІ група – схема управління Румунії, ІІІ група – опорний конспект, ІУ група - повідомлення). Представник кожної групи стисло повідомляє, які джерела були опрацьовані та які висновки зробили учасники групи в результаті досліджень, в цей час інші учасники групи заповнюють опорні конспекти зі свого питання на дошці. Висновки є частиною відповіді на проблемне питання. Учитель узагальнює результати роботи груп та озвучує рішення проблеми. По ходу звітів груп учитель звертає увагу на історичну термінологію: «уніфікація», монархічна диктатура, «Залізна гвардія», цараністи, кондукеторул (фюрер), військово-легіонерська диктатура.
Домашнє завдання:
· для всіх – навчитися вести зв’язну розповідь за опорним конспектом, доповнити дані таблиці «Особливості розвитку країн Центральної та Південно-Східної Європи у 20-30-х роках ХХ століття» в графі «Румунія», здійснити підготовче повторення до наступної теми «Болгарія в 1918-1939 рр.» про наслідки Першої світової війни для Болгарії
· на вибір – скласти перелік питань для інтерв’ю з сучасником подій в Румунії 1918-1939 рр., підготувати повідомлення про Александра Стамболійського та царя Бориса І.
IV. Етап контрольно-оцінювальний
1. Оцінювання роботи в групах.
2. Мотивація оцінювання навчальних досягнень учнів учителем.
3. За наявністю часу – рефлексія.
Методична ремарка
Урок «Румунія в 1918-1939 роках» є п’ятим у темі №7 «Країни Центральної та Південно-Східної Європи у 20-30-х роках ХХ століття». Для проведення уроку була використана технологія особистісно-орієнтованого уроку з елементами інформаційних технологій. Вважаю поєднання даних технологій доцільними, тому що забезпечує розвиток і саморозвиток особистості учня та формування необхідних ключових та предметних компетенцій.
Комментариев нет:
Отправить комментарий